- курява
- -ви, ж. Вр.1. Снігопад з сильним вітром.2. Дробні частини пилу, що носяться в повітрі.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
курява — и, ж. Дрібні тверді частинки, що нависають у повітрі або осідають на поверхні чого небудь. || Такі часточки, що вихором крутяться в повітрі. || Дуже дрібні частки снігу, що носяться в повітрі … Український тлумачний словник
курява — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Махно, Нестор Иванович — Нестор Иванович Махно Нестор Іванович Махно … Википедия
кіптюга — и/, ж., розм. Те саме, що курява; пил … Український тлумачний словник
кіптява — и, ж. 1) Осадок диму, сажа. || Густий чорний дим. 2) розм. Те саме, що курява; пил … Український тлумачний словник
кіптяга — яги/, ж., розм. Те саме, що курява … Український тлумачний словник
копіт — поту, ч., розм., рідко. Те саме, що курява … Український тлумачний словник
кура — и/, ж., діал. 1) Курява. 2) Завірюха (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
курище — I кур ище а, с. 1) Велика курява. 2) Те саме, що імла. II к урище а, с., діал. Вогнище, розкладене для обкурювання чого небудь … Український тлумачний словник
курявиця — і, ж., діал. Курява … Український тлумачний словник