курява


курява
-ви, ж. Вр.
1. Снігопад з сильним вітром.
2. Дробні частини пилу, що носяться в повітрі.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "курява" в других словарях:

  • курява — и, ж. Дрібні тверді частинки, що нависають у повітрі або осідають на поверхні чого небудь. || Такі часточки, що вихором крутяться в повітрі. || Дуже дрібні частки снігу, що носяться в повітрі …   Український тлумачний словник

  • курява — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Махно, Нестор Иванович — Нестор Иванович Махно Нестор Іванович Махно …   Википедия

  • кіптюга — и/, ж., розм. Те саме, що курява; пил …   Український тлумачний словник

  • кіптява — и, ж. 1) Осадок диму, сажа. || Густий чорний дим. 2) розм. Те саме, що курява; пил …   Український тлумачний словник

  • кіптяга — яги/, ж., розм. Те саме, що курява …   Український тлумачний словник

  • копіт — поту, ч., розм., рідко. Те саме, що курява …   Український тлумачний словник

  • кура — и/, ж., діал. 1) Курява. 2) Завірюха (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • курище — I кур ище а, с. 1) Велика курява. 2) Те саме, що імла. II к урище а, с., діал. Вогнище, розкладене для обкурювання чого небудь …   Український тлумачний словник

  • курявиця — і, ж., діал. Курява …   Український тлумачний словник

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.